Адоніс (Горицвіт весняний) - багаторічна трав’яниста рослина. Зустрічається в Європейській частині Росії, на Кавказі, в Західному і Східному Сибіру; на Україні – в степових і лісостепових районах, у Криму, зрідка – на півдні Полісся. Зростає поодиноко і куртинами в степах, на схилах.
Використана частина: надземна частина рослини. У траві містяться карденоліди (адонітоксин, цимарин, адонітоксігенол, адонітоксол, строфадогенін, адояклід, К-строфантин-р, ацетіладонітоксін, адонітоксол, адонітоксігенін, строфантидин, гідроксістрофантідін та ін), флавоноїди (оріентін, гомооріентін, адоніверніт, вітексин, гомоадоніверніт і др .), дубильні речовини, органічні кислоти, фітостерини, адонія, холін та інші сполуки. Корінь має неприємний запах і гіркий, гострий, що дряпає в горлі смак; такий же смак і у трави.
Збір і заготівля адонісу: траву (надземну частину рослини) збирають з початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкраща сировина – зібрана під час цвітіння рослини. Рослину зрізають на висоті 5-10 см від землі, відокремлюють потемнілі частини і сушать у сушарках при температурі 40-50 ° С, в гарну погоду – на вулиці, під навісом або на горищі. Вихід сухої сировини – 19-20%. Термін придатності – до 1 року.
Застосування.За характером дії препарати адонісу належать до групи серцевих глікозидів і займають проміжне місце між строфантом і наперстянкою. Горицвіт весняний володіє кардіотонічною дію, нормалізує серцеві ритми (уповільнює), подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об’єм крові, помірно гальмує внутрішньосерцеву провідність. Дія горицвіту весняного настає швидше, але вона слабша і коротша, ніж дія наперстянки. Препарати горицвіту весняного показані при серцевій недостатності, що супроводжується порушенням провідності, тому що наперстянка в цьому випадку може викликати явища серцевого блоку. Препарати горицвіту весняного в порівнянні з іншими глікозидами мають більш виражені заспокійливі і сечогінні властивості. Останні пов’язані зі вмістом в рослині цимарину, що має високу біологічну активність. Характер дії цимарину близький до характеру дії строфантину, але він має більш виражену кумулятивну властивість (здатність накопичуватися в організмі). У порівнянні з наперстянкою кумулятивна властивість глікозидів горицвіту весняного значно нижче. Горицвіт весняний застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що протікають з ослабленням серцевої діяльності, при нервнопсихічних хворобах, ниркових захворюваннях з явищами серцево-судинної недостатності і при гострих нападах глаукоми. Адоніс – старовинний народний засіб лікування серцевих і ниркових захворювань. Він використовується при набряках серцевого походження, як заспокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при кашлюку, як болезаспокійливий засіб при ревматичних болях у суглобах і м’язах. Також адоніс (горицвіт весняний) застосовується і при емфіземі, запаленні і туберкульозі легенів, при лихоманці, водянці, жовтяниці, тифі, грипі та скарлатині і як присипки для ран.
Рецепти:
настій: 4-10 г трави на 200 мл. окропу. Приймати 3-5 разів на день по 1 ст. ложці дорослим і по 1/2-1ч. або д. ложці дітям.
напар: адоніс – 40 г, мучниця звичайна – 50 г, бруньки берези пухнастої – 30 г, хвощ польовий – 20 м.
1 ст. ложка суміші трави на 1 склянку окропу, парити в духовці 2 години, кип’ятити на малому вогні 5-10 хвилин. Пити щодня по 1 ст. ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольову дієту, постільний режим і через день приймаючи теплі ванни.
Протипоказання: Препарати горицвіту весняного не рекомендується призначати хворим на атріовентрикулярну блокаду, з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, при гастриті і ентероколіті, так як це може викликати диспепсичні явища. Беручи до уваги, що препарати адонісу сильнодіючі, вживати їх необхідно під наглядом лікаря.
